Будяковий мед
Інші назви: мед із будяка, мед із осоту, чортополоховий мед
Будяковий мед — монофлорний мед із нектару будяків і споріднених колючих айстрових: галактитеса (Galactites tomentosa), волошки сонцестоянної, осоту.
Будяковий мед — монофлорний мед із нектару будяків, колючих рослин родини айстрових із пурпуровими або жовтими суцвіттями. Його дають різні види: галактитес (Galactites tomentosa) в Італії та Іспанії, волошка сонцестоянна (Centaurea solstitialis) в Італії та Франції, осот польовий (Cirsium arvense) у Нідерландах та Іспанії, а в Новій Зеландії — будяк пониклий (Carduus nutans).
У сардинському меду з галактитеса знайшли дві незвичні речовини-маркери — люміхром (у середньому 29,4 мг/кг) і фенілмолочну кислоту, — за якими можна підтвердити походження. Сім італійських будякових медів мали 16 спільних ароматичних сполук, серед них похідні ліналоолу, бузковий альдегід і фенілацетальдегід.
В Аргентині волошка сонцестоянна — головне літнє джерело нектару на порушених землях провінції Ла-Пампа. Тридцять три таких меди були світлими, з 15,8 % води, високим вмістом глюкози та співвідношенням глюкози й води близько 2, що означає швидку кристалізацію. У Португалії сорт Байру меду Мел ду Рібатежу Норте (Mel do Ribatejo Norte) має будяк серед своїх пилкових типів.
Чому це важливо для вас: «будяковий» може означати різні рослини залежно від країни; для меду з волошки сонцестоянної швидке загусання нормальне.
Факти
| Рослина-джерело | Нектар колючих айстрових: Galactites tomentosa, Centaurea solstitialis, Cirsium arvense, Carduus nutans |
|---|---|
| Колір | Світлий (аргентинський мед із волошки сонцестоянної) |
| Кристалізація | Мед із волошки сонцестоянної швидко густіє: глюкоза/вода близько 2 |
| Вологість | У середньому 15,8 % (33 аргентинські зразки) |
| Сезон | Літо (волошка сонцестоянна, Аргентина) |
| Регіон | Італія, Іспанія, Франція, Нідерланди; Аргентина, Нова Зеландія |
Як пов’язано з темою «Мед і бджільництво»
Будяковий мед → вид → Квітковий і падевий мед → вид → 🍯 Мед
Зв’язки
- Входить до
- Монофлорний мед, Квітковий і падевий мед
- Схоже й відмінності
- Мед сули, Соняшниковий мед, Мел ду Рібатежу Норте (Mel do Ribatejo Norte)
Часті запитання
Чим мед із осоту відрізняється від меду з будяка?
Це різні рослини під однією назвою: осот польовий — лише один із колючих айстрових, що дають будяковий мед. Інші — галактитес, волошка сонцестоянна, будяк пониклий.
Чи правда, що будяковий мед — це мед лише з будяка?
Ні. Під цією назвою продають мед із різних колючих айстрових: галактитеса в Італії та Іспанії, волошки сонцестоянної в Італії, Франції й Аргентині, осоту польового в Нідерландах, будяка пониклого в Новій Зеландії.
Чи нормально, що будяковий мед швидко густішає?
Для меду з волошки сонцестоянної — так: у ньому багато глюкози, а співвідношення глюкози й води близько 2 означає швидку кристалізацію.
Який колір і яка вологість у будякового меду?
Аргентинські меди з волошки сонцестоянної були світлими, із 15,8 % води в середньому.
Чим пахне мед із будяка?
У семи італійських будякових медів було 16 спільних ароматичних сполук, серед них похідні ліналоолу, бузковий альдегід і фенілацетальдегід.
Що далі прочитати
- Соняшниковий мед — Монофлорний мед із нектару соняшнику: яскраво-жовтий, швидко й часто твердо кристалізується; назва рослини не додає йому ринкової цінності.
- Мед сули — Мед сули — монофлорний мед із нектару сули, або копієчника вінцевого (Hedysarum coronarium), дуже світлий італійський і іспанський мед.
Схожі
Люцерновий мед · Конюшиновий мед · Кульбабовий мед · Фацелієвий мед · Коріандровий мед · Мед лічі
ℹ️ Мед — це насамперед цукри: близько 82 г на 100 г. Не давайте мед дітям до 1 року — ризик дитячого ботулізму.
Джерела
- Tuberoso C. I. G. et al. (2011) Lumichrome and phenyllactic acid as chemical markers of thistle (Galactites tomentosa Moench) honey. Journal of Agricultural and Food Chemistry
- Bianchi F. et al. (2011) Characterization of the volatile profile of thistle honey using headspace solid-phase microextraction and gas chromatography-mass spectrometry. Food Chemistry
- Naab O. A., Tamame M. A., Caccavari M. A. (2008) Palynological and physicochemical characteristics of three unifloral honey types from central Argentina. Spanish Journal of Agricultural Research 6(4) 566-575
- Wilkins A. L., Lu Y., Tan S. T. (1993) Extractives from New Zealand honeys. 4. Linalool derivatives and other components from nodding thistle (Carduus nutans) honey. Journal of Agricultural and Food Chemistry
- Persano Oddo L. et al. (2004) Botanical species giving unifloral honey in Europe. Apidologie 35 (Suppl. 1) S82-S93
- DGADR, Produtos Tradicionais Portugueses: Mel do Ribatejo Norte DOP
- FAO, Krell R. (1996) Value-added products from beekeeping, Chapter 2 Honey
