Сосновий падевий мед
Інші назви: сосновий мед, мед з паді на сосні, çam balı
Сосновий падевий мед — темний мед із паді на соснах, найвідоміший як турецький çam balı з Pinus brutia, зі смолистим ароматом.
Сосновий мед — падевий мед: бджоли роблять його не з нектару квітів, а з паді, солодких виділень комахи, яка живиться соком сосни. Законодавство ЄС про мед виділяє такий мед в окрему категорію, відмінну від квіткового. Він темний, часто зеленкувато-коричневий, з деревним смолистим запахом і походить переважно з Греції та Туреччини. 124
На полиці сосновий мед зазвичай стоїть поруч із лісовим і ялицевим. Шукайте на етикетці слова «сосновий» або «падевий» і країну збору: за правилами ЄС її зазначають обов'язково. Muğla Çam Balı — турецький сосновий мед, заявку на захист якого як PDO з повною специфікацією ЄС опублікував у січні 2026 року. 24
Комаха, з якої все починається. Падь дає червець Marchalina hellenica: він смокче сік живих частин сосни й виділяє надлишок цукру, а бджоли збирають ці краплі. 1
Скільки його збирають. За грецьким дослідженням 2022 року, сосновий мед становить 60–65 % річного збору меду в Греції і близько половини в Туреччині. Дослідження 2024 року оцінює частку Туреччини у світовому виробництві соснового меду у 90 %. За специфікацією Muğla Çam Balı сезон триває з вересня до листопада. 154
Дерево й комаха. У річному дослідженні уражені алепські сосни на піку живлення червця закривали продихи й менше фотосинтезували, у хвої накопичувалися цукри, а потім дерева відновлювалися. Поза своїм ареалом червець — шкідник: 2014 року його знайшли біля Мельбурна на сосні променистій, викорінити не вдалося, і там він живе щільніше, бо немає природних ворогів, як-от мушки Neoleucopis kartliana. 76
Пожежі — головна загроза. Лісові пожежі в Туреччині знищили 384,9 км² угідь, де збирають сосновий мед, тобто 12,8 % усієї площі, здебільшого в серпні й вересні; Мармарис втратив 156 км², сильно постраждали також Ула, Кьойджеіз і Мілас. 5
Що вимагають правила. Для падевого меду законодавство ЄС допускає менше цукрів, ніж для квіткового, — щонайменше 45 г фруктози й глюкози на 100 г, і вимагає електропровідності щонайменше 0,8 мСм/см. Грецькі правила для соснового меду суворіші: провідність понад 0,9 мСм/см і помітна частка елементів паді під мікроскопом. 21
Факти
| Сировина | Падь червця Marchalina hellenica, а не нектар 1 |
|---|---|
| Рослина-джерело | Pinus halepensis, Pinus brutia 3 |
| Країна | Греція, Туреччина |
| Регіон | Туреччина: Мугла (Мармарис, Ула, Кьойджеіз, Мілас); Греція 51 |
| Правова основа | Директива ЄС 2001/110/EC: падевий мед — провідність ≥ 0,8 мСм/см, фруктоза + глюкоза ≥ 45 г/100 г; Греція: сосновий мед > 0,9 мСм/см 21 |
| Смак | Темний, зеленкувато-коричневий; деревний смолистий запах 4 |
| Тривалість | Мугла: з вересня до листопада 4 |
| Кристалізація | Повільна: мало фруктози й глюкози 1 |
Як пов’язано з темою «Мед і бджільництво»
Сосновий падевий мед → вид → Квітковий і падевий мед → вид → 🍯 Мед
Зв’язки
- Входить до
- Квітковий і падевий мед
- Схоже й відмінності
- Падевий мед, Муґла Чам Бали (Muğla Çam Balı)
- З яких рослин
- Сосна турецька (Pinus brutia)
Часті запитання
Чи правда, що темний сосновий мед — підробка?
Ні: темний колір звичайний для падевого меду й нічого не каже про доданий сироп.
Чи багатий сосновий мед на мінерали?
Так, мінералів у ньому більше, ніж у більшості квіткових медів, і найбільше калію.
Чи відрізнить лабораторія грецький сосновий мед від турецького?
Так: допомагають профіль аромату й окремі леткі сполуки.
Чи має сосновий мед антибактеріальні властивості?
У лабораторних дослідах він пригнічує низку бактерій, але це ще не доказ лікувальної дії.
Чи можна перевірити, чи не додали в сосновий мед сироп?
Так: ізотопний аналіз вуглецю, яким перевіряють інші меди, працює і для соснового.
Що далі прочитати
- Сосна турецька (Pinus brutia) — Сосна турецька, або калабрійська (Pinus brutia), — східносередземноморська хвойна, падь якої від червеця Marchalina hellenica дає сосновий мед.
- Муґла Чам Бали (Muğla Çam Balı) — Муґла Чам Бали (Muğla Çam Balı) — заявка, ще не зареєстровано: сосновий падевий мед із провінції Муґла в Туреччині, поданий на захист як PDO; єдиний документ опубліковано 29 січня 2026 року.
Схожі
Ялицевий падевий мед · Дубовий падевий мед · Лісовий мед · Падевий мед · Кульбабовий мед · Фацелієвий мед
ℹ️ Мед — це насамперед цукри: близько 82 г на 100 г. Не давайте мед дітям до 1 року — ризик дитячого ботулізму.
Джерела
- Tsavea E. et al., Physicochemical Characterization and Biological Properties of Pine Honey Produced across Greece, Foods 11(7):943, 2022
- Council Directive 2001/110/EC relating to honey (consolidated text, EUR-Lex)
- Persano Oddo L., Piro R. (2004) Main European unifloral honeys: descriptive sheets. Apidologie 35 (Suppl. 1)
- Single document Muğla Çam Balı PDO, OJ C/2026/700, 29.1.2026 (EUR-Lex)
- Sarı F., Kavallieratos N.G., Eleftheriadou N., Forest fire risk and Marchalina hellenica distribution in pine honey production sites in Turkey, Environ Sci Pollut Res 31:53348–53368, 2024
- Jaroslow D.D. et al., Seasonal Phenology and Climate Associated Feeding Activity of Introduced Marchalina hellenica in Southeast Australia, Insects 14(3):305, 2023
- Fotelli M.N. et al., Effective Defense of Aleppo Pine Against the Giant Scale Marchalina hellenica, Front Plant Sci 11:581693, 2020
- Karabagias I.K. et al., Characterisation and classification of Greek pine honeys according to their geographical origin, Food Chem 146:548–557, 2014
- Pita-Calvo C., Vázquez M., Honeydew Honeys: A Review on the Characterization and Authentication of Botanical and Geographical Origins, J Agric Food Chem 66:2523–2537, 2018
- Çinar S.B., Ekşi A., Coşkun İ., Carbon isotope ratio (13C/12C) of pine honey and detection of HFCS adulteration, Food Chem 157:10–13, 2014
- Sahin H. et al., Identification of the Main Phenolic Markers in Turkish Pine Honeys and Their Biological Functions, Chem Biodivers 19:e202200835, 2022
- Akbulut M., Özcan M.M., Çoklar H., Antioxidant activity, phenolic, mineral contents and physicochemical properties of pine honeys from Western Anatolia, Int J Food Sci Nutr 60:577–589, 2009
- Mazarakioti E.C. et al., Lanthanide Content and Adulteration Testing of Greek Honeydew and Nectar Honey, Molecules 31(15):2685, 2026
- Pasias I.N. et al., Finding the optimum treatment procedure to delay honey crystallization without reducing its quality, Food Chem 381:132301, 2022
