Еспарцетовий мед

Еспарцетовий мед — монофлорний мед із нектару еспарцету посівного (Onobrychis viciifolia), багаторічної кормової бобової рослини.

Еспарцетовий мед відомий в Італії, Австрії, східній і південно-східній Європі, Іспанії, Люксембурзі, Франції, Німеччині, Швейцарії та на Британських островах. В Італії його продають як miele di lupinella.

Італійське дослідження 2024 року проаналізувало монофлорний еспарцетовий мед з Абруццо — комерційний органічний продукт, відібраний із трьох упаковок одного року виробництва. Він містив 60 летких сполук; терпени й норізопреноїди становили 71 % загальної площі піків, а головним терпеном був хотрієнол — близько 53 % площі піків терпеноїдів. Серед п'яти італійських бобових медів цей зразок мав найвищий загальний вміст поліфенолів: 408 мкг еквівалента галової кислоти на грам.

У ЄС директива 2001/110/EC визначає мед як природну солодку речовину, яку бджоли Apis mellifera виробляють із нектару рослин, і дозволяє вказувати на етикетці квіткове походження лише тоді, коли мед повністю або переважно походить із цього джерела. Еспарцету немає у списку медів із підвищеним лімітом сахарози, тож діють загальні вимоги: не більше 5 г сахарози на 100 г, не більше 20 % вологи й, як правило, не більше 40 мг/кг гідроксиметилфурфуралу.

У французьких Севеннах пилок еспарцету трапляється як другорядний у поліфлорному меді Miel des Cévennes.

Чому це важливо: якщо на італійській банці написано «lupinella», це той самий еспарцетовий мед; назви різняться залежно від мови, але рослина одна — Onobrychis viciifolia.