Прошуто ді Парма чи Сан-Даніеле: у чому різниця
Прошуто ді Парма й Прошуто ді Сан-Даніеле — два італійські PDO-окости з однаковою короткою рецептурою: лише нога важкої свині та морська сіль. Розходяться вони формою, витримкою й зоною виробництва.
| 🍖 Прошуто ді Парма (Prosciutto di Parma) | Прошуто ді Сан-Даніеле (Prosciutto di San Daniele) | |
|---|---|---|
| Сировина | Італійська важка свиня (Large White, Landrace, Duroc), від 9 місяців | Ті самі породи, від 9 місяців, із 10 регіонів |
| Форма й ратиця | Округла, без ратиці; 8,2–12,5 кг із кісткою | Задня нога з ратицею, форма «гітари»; 11,8–18 кг свіжою |
| Соління | Лише морська сіль; соління й відпочинок щонайменше 90 діб | Лише морська сіль, до 1 доби на кг; відпочинок щонайменше 75 діб |
| Мінімальна витримка | 14 місяців | 400 діб від початку соління (430 для нарізки, 600 для «Seicento») |
| Зона й захист | Провінція Парма, між Енцою й Стіроне; PDO, Регламент (ЄС) 1107/96 | Муніципалітет Сан-Даніеле-дель-Фріулі (Удіне); PDO, той самий регламент |
| Смак | Ніжний, солодкий, злегка солоний; 4,2–6,0% солі | Ніжно солодкий, післясмак виразніший; 4,3–6,0 г солі на 100 г |
| Клеймо | Випалена герцогська корона; нарізка — чорний трикутник із короною | Круглий знак «SD» і код виробника під ратицею |
Що обрати
Обидва — чиста нога з морською сіллю, без добавок і копчення, тож «гіршого» тут немає. Парма округла, без ратиці, дозріває від 14 місяців, смак м'який. Сан-Даніеле впізнати за ратицею: витримка довша, післясмак виразніший. Для тонкої нарізки до хліба чи сиру підійде будь-який; орієнтуйтеся на клеймо на шкірці.
Часті запитання
Чим відрізняється Прошуто ді Парма від Сан-Даніеле?
Парма округла, без ратиці, від 14 місяців, із герцогською короною. Сан-Даніеле зберігає ратицю, має форму гітари, дозріває від 400 діб, клеймо — «SD».
Чи є добавки в Сан-Даніеле або в Парме?
Ні в одному. Специфікації дозволяють лише італійську свинячу ногу та морську сіль, без консервантів і добавок; Парма ще й без копчення.
Чи правда, що кожне прошуто крудо — це Парма?
Ні. В Італії є щонайменше п'ять захищених окостів зі своїми правилами; Парма й Сан-Даніеле — лише два з них.
