🍷 Склодув

Склодув (glassblower) — майстер, який видуває вироби з розпеченого скла. Він набирає краплю розплаву на кінець довгої трубки й вдуває повітря, поки крапля не роздується, як бульбашка. Далі виріб формують і охолоджують. Так роблять чаші, фляги, келихи.

Спосіб придумали давно. Видування винайшли в першій половині I століття до нашої ери в Сіро-Палестинському регіоні: знахідки з Ізраїлю вказують приблизно на 50 рік до н. е. Римський автор Плиній називав його flatu figurare, «формувати диханням», і ставив серед технік, що прославили місто Сидон.

Як це виглядає по кроках, Музей Гетті описує докладно. Спочатку набирають краплю (gob) на трубку. Першим видихом утворюється бульбашка, parison. Шийку й тіло завершують, поки виріб ще на трубці. Потім до дна приклеюють металевий стрижень, pontil, а трубку відбивають. Можна видувати й у формі: тоді виріб роздувають у порожнину, вінця доробляють вільно, а ручки прикріплюють окремо. Для вільного видування форма не потрібна, для «формового» — потрібна.

Видування змінило ринок: скло стало доступним. Посудини вимагали менше скла й виходили швидше, тож скло перестало бути переважно розкішшю. Вироби з'явилися майже в кожному заможному домі, а після I століття нашої ери видування стало головною технікою. Близько середини століття воно перейшло з Сіро-Палестини в Італію, Швейцарію й Далмацію, а в Рим переселялися майстри зі Сходу, особливо сидонці.

Коли тримаєте келих для вина, зауважте: його предки — ті самі чаші, що видували й дві тисячі років тому. Про сам предмет читайте на сторінці Келих для вина.