📜 Гемлік Зейтіні (оливки)

«Гемлік Зейтіні» (Gemlik Zeytini) — захищене в ЄС найменування за походженням (PDO) для чорних столових оливок із чотирьох районів провінції Бурса на півдні регіону Мармара в Туреччині. Дозволені лише сорти «Гемлік», «Гемлік 21» і «Гемлік 27»; до реєстру ЄС найменування внесли 2023 року.

Зона охоплює райони Гемлік, Ізнік, Мудан'я й Орханґазі; понад 60 % сільськогосподарської землі там зайнято оливами. Клімат перехідний між середземноморським і чорноморським, середня висота — 112 м. В османських архівах збереглися 107 записів про Гемлік, 86 про Мудан'ю, 13 про Орханґазі й 11 про Ізнік: оливи постачали флоту й палацу.

Оливка колір має від бордового й темно-бурого до чорного, шкірка тонка й щільно прилягає, м'якоть товста, кісточка мала й кругла. Співвідношення м'якоті до кісточки — від 6:1 до 7:1, у кілограмі — 201–410 плодів, олії в них 28–35 %. За калібром оливки діляться на класи від XL (201–230) до 3XS (381–410). Бродять природно, без лугу.

Є два способи. «Салямура» — оливки стиглі, коли м'якоть пурпурова на 2 мм углиб; їх кладуть у басейни з 8–14 % морської солі під дошки й каміння, і за 6–9 місяців, або близько 5 з аерацією, вони готові. «Селе» — сухий засіл без води на 10–14 % солі, щонайменше 3–4 місяці, шкірка зморщується; є сухе й «жирне» селе, до якого додають 3–5 % кукурудзяної чи соняшникової олії.

Як упізнати на полиці. Окрім назви «Gemlik Zeytini» й імені виробника, шукайте знак PDO ЄС та етикетку з голограмою й QR-кодом автентичності. Слова «гемлік» на банці замало: цей сорт вирощують і поза зоною, тож назва сорту ще не означає PDO.