Японська чайна церемонія (тяною)
Інші назви: тяною, тя-но ю, садо, тядо, chanoyu, чайна церемонія
Японська традиція приготування й подачі матча за впорядкованим ритуалом; шлях чаю, садо, склався в XV–XVI століттях, а його основи заклав Сен-но Рікю.
Японська чайна церемонія (тяною, chanoyu; ще кажуть садо або тядо — «шлях чаю») — традиція приготування й подачі матча, порошкового зеленого чаю, за впорядкованим ритуалом. Агентство туризму Японії пояснює, що кожен крок продуманий так, щоб виразити принципи традиції й подарувати радість і гостеві, і господареві.
Чай прийшов до Японії з Китаю. За nippon.com, у період Камакура дзен-монах Ейсай привіз насіння чаю й спосіб пити порошковий чай; спершу матча цінували як ліки, згодом його полюбила знать. У XV–XVI століттях склався «шлях чаю» — дисципліна самовдосконалення через чаювання. Сен-но Рікю (1522–1591) вважають майстром, який надав йому сучасної форми: естетика ваби — плекана простота — і чотири принципи: гармонія, повага, чистота, спокій.
Рікю заварював чай у маленькій кімнаті на два-три татамі; до неї вів низький вхід нідзіріґуті, крізь який кожен гість мусив пролізти, низько схилившись. Перед чайним будиночком гості чекали в саду родзі. Учні Рікю заснували школи Омотесенке, Урасенке й Мусякодзі-сенке; вони схожі в головному, але по-різному готують чай і добирають начиння.
Що потрібно? Чайна чаша тяван, бамбуковий віничок тясен, бамбукова ложечка тясяку, чайник кама, шовкова серветка фукуса для очищення начиння. На церемонію вдягають стримане кімоно або костюм, знімають годинник і не користуються парфумами, а перед входом перевзуваються в чисті білі шкарпетки.
Чим вона відрізняється від китайського гунфу-ча? Там улун заварюють у маленькому чайнику й доливають знову і знову, тут порошок матча збивають віничком просто в чаші.
Чому це важливо для вас: щоб спробувати вдома, потрібні матча, чаша й бамбуковий віничок — і повільність, заради якої все це задумано.
Факти
| Країна | Японія |
|---|---|
| Сезон | цілий рік |
| Призначення | гостинність і самовдосконалення через чай |
| Сировина | матча — порошковий зелений чай |
Як пов’язано з темою «Гастротрадиції народів»
Японська чайна церемонія (тяною) → схоже → Гунфу-ча (gongfu cha) → вид → 🎎 Гастротрадиції народів
Зв’язки
- Входить до
- Чайні традиції
- Схоже й відмінності
- Гунфу-ча (gongfu cha)
- Що входить до традиції
- 🍵 Матча, Зелений чай
- Чия це традиція?
- 🧑🤝🧑 Японці
Часті запитання
Чим тяною відрізняється від садо й тядо?
Це назви однієї традиції: тяною — саме приготування чаю, садо й тядо — «шлях чаю» як дисципліна.
Який чай п'ють на чайній церемонії?
Матча — порошковий зелений чай, який збивають бамбуковим віничком просто в чаші.
Чи правда, що японську чайну церемонію придумав Сен-но Рікю?
Не зовсім: чай прийшов із Китаю, а шлях чаю склався в XV–XVI століттях; Рікю вважають майстром, який надав йому сучасної форми.
Як вдягтися на чайну церемонію?
У стримане кімоно або костюм, без годинника й парфумів; перед входом перевзуваються в чисті білі шкарпетки.
Які школи чайної церемонії найвідоміші?
Омотесенке й Урасенке; разом із Мусякодзі-сенке їх заснували учні й нащадки Сен-но Рікю.
Що далі прочитати
- 🧑🤝🧑 Японці — Народ Японії, острівної країни у Східній Азії; давня молочна традиція — придворні продукти «со» й «дайґо» VII–X століть.
- Зелений чай — Зелений чай — чай з листа Camellia sinensis, який одразу після збору прогрівають парою або в казані, щоб зупинити окиснення; настій світло-жовтий або зеленуватий.
- Гунфу-ча (gongfu cha) — Китайський спосіб заварювати улун у малому посуді за чіткою послідовністю кроків; чаочжоуське гунфу-ча — у національному переліку спадщини Китаю з 2008 року.
Схожі
Джерела
- Japan Tourism Agency (MLIT): Chanoyu (the Art of Preparing Tea)
- nippon.com: The Japanese Tea Ceremony
- Japan Tourism Agency (MLIT): Chado Research Center
