Ширатакі
Інші назви: ширатакі (shirataki), shirataki, しらたき, ітоконняку, локшина конняку, konjac noodles
Ширатакі (shirataki) — японська тонка напівпрозора локшина з конняку (konjac): драглиста маса з глюкоманану, а не крохмаль.
Ширатакі (shirataki, しらたき, локшина конняку) — японська тонка напівпрозора локшина з конняку (konjac): драглистої маси, яку роблять із бульб коняку й застигають коагулянтом. Її основа — глюкоманан (у регламенті ЄС — «konjac mannan»), полісахарид із глюкози й манози, а не крохмаль, тож ширатакі не належить до крохмальної локшини, як фунчоза.
Сировина — бульби коняку (konjac taro), рослини, яка потребує кількох років до врожаю, чутлива до погоди й шкідників і добре росте в м'якому кліматі з добрим дренажем. Міністерство сільського господарства Японії (MAFF) пише, що до префектури Ґумма її, імовірно, привезли в період Муроматі, а вулканічний ґрунт і помірно сухий клімат допомогли їй прижитися. Сьогодні Ґумма дає понад 90 % японського врожаю бульб коняку (дані MAFF за червень 2020 року). За тим самим джерелом, більшість продукції з магазинів робиться з порошку, а в Ґумма — і з свіжих бульб, які дають твердішу, хрумкішу текстуру.
Ширатакі й ітоконняку — по суті одне й те саме. За словами Японської асоціації коняку, в період Едо на заході, у Кансай, тонкі смужки нарізали з пластин коняку й називали ітоконняку, а на сході, у Канто, масу з коагулянтом видавлювали в гарячу воду тонкими струменями, і це були ширатакі. Тепер обидва регіони роблять локшину способом ширатакі, і різниться лише назва.
Європа має власні правила щодо глюкоманану. У регламенті ЄС 432/2012 дозволено дві заяви: що глюкоманан сприяє підтриманню нормального рівня холестерину (для продукту, що дає 4 г на добу) і що в межах дієти з обмеженням енергії він сприяє зниженню ваги (для продукту, що містить 1 г глюкоманану в порції, при споживанні 3 г на добу трьома порціями по 1 г із 1–2 склянками води перед їжею). Для таких продуктів регламент вимагає попередження про ризик задухи для людей із утрудненим ковтанням і поради запивати достатньою кількістю води.
Чому це важливо для вас. Ширатакі — не крохмальна локшина й не «дієтичний продукт» сама по собі: заяви ЄС про глюкоманан дозволені лише для продуктів, що відповідають названим умовам.
Коняку вирощують у префектурі Ґумма з 1500-х років. Глюкоманан із бульби набухає у воді й застигає в гель, якщо додати кальцій, наприклад гідроксид кальцію; саме це дає пружну структуру. Коняку майже не має калорій: приблизно 6 ккал і 2,6 г переважно харчових волокон на 100 г, трохи кальцію в складі.
Факти
| Сировина | Конняку (глюкоманан із бульб коняку), коагулянт |
|---|---|
| Країна | Японія |
| Регіон | Префектура Ґумма — понад 90 % бульб коняку в Японії |
| Правова основа | Регламент ЄС 432/2012: заяви про глюкоманан — для продукту з 4 г чи 1 г у порції |
Як пов’язано з темою «Локшина»
Зв’язки
Часті запитання
Чи правда, що ширатакі — це крохмальна локшина, як фунчоза?
Ні. Ширатакі роблять із конняку (глюкоманан), а не з крохмалю; фунчоза, або фень сі, — з бобового крохмалю.
Що таке «чудо-локшина» і як вона пов'язана з ширатакі?
Так називають конняку-локшину на кшталт ширатакі: гель із клубня конняку з глюкоманану, не з крохмалю.
Чим ширатакі відрізняється від ітоконняку?
Майже нічим: за Японською асоціацією конняку це різниця назви між заходом і сходом країни.
Звідки в Японії конняку і яка префектура дає більшість?
Рослину вирощують кілька років; префектура Гунма дає понад дев'яносто відсотків японського клубня конняку.
Чи може на пачці ширатакі бути заява про схуднення?
У ЄС заяву про глюкоманан дозволяють лише для їжі, що відповідає умовам; сама по собі ширатакі — не «дієтична їжа».
Схожі
Соба · Танмьон · Рисова вермішель · Фунчоза
Джерела
- MAFF Japan: Our Regional Cuisines, konnyaku of Gunma
- Commission Regulation (EU) No 432/2012: permitted health claims, glucomannan (konjac mannan)
- Japan Konjac Association via Daily Sports: shirataki and itokonnyaku
- Konjac glucomannan as a gel-forming biopolymer: properties (Europe PMC, 2026)
- Gunma Prefecture quality site
- Japanese Taste
