🍷 Глиняні посудини для вина
Інші назви: глиняні посудини для вина, глиняні судини для вина, глиняні амфори для вина, керамічні посудини для вина, вино в глині
Глиняні посудини для вина — великі випалені ємності, у яких вино бродить і зберігається: грузинське квеврі, вірменський карас, іспанська тінаха.
Глиняні посудини для вина — це великі випалені ємності, де вино бродить і зберігається. Найвідоміші — грузинське Квеврі, вірменський Карас та іспанська Тінаха. Є й античні: римський Долій, а також Амфора й Пітос. Найдавніші сліди тягнуться з неоліту, а квеврі живе в Грузії й донині.
Найстарші сліди такого вина знайшли в Грузії. У глеках із двох сіл на південь від Тбілісі дослідники виявили винну кислоту, а саме для цих посудин датування сягає 6000–5800 років до н. е. Один відновлений глек має майже метр у висоту й понад 300 літрів об'єму. Але для самих квеврі найдавніші докази в Грузії — залізна доба.
У квеврі, за описом ЮНЕСКО, сік зі шкірками, гребенями й кісточками йде в запечатану закопану посудину і бродить п'ять-шість місяців. Карас у Вірменії схожий за формою, але його ставили інакше: у Кармір-Блурі стоять сотні карасів, напівзакопаних у землю. Печера Арені-1 зберегла підземні глеки приблизно 4000 року до н. е., а
Римські доліуми дослідники порівняли з квеврі: форма, розмір і склад глини впливали на смак вина, тож це були не просто ємності. В Іспанії, у Монтільї-Морілесі, до середини XIX століття вино бродило у великих тінахах. Зараз такі посудини повертаються, а загальну картину бачите на сторінці Тара, посуд і подача вина.
Факти
| Рік внесення до ЮНЕСКО | 2013 (грузинський спосіб виготовлення вина в квеврі) 1 |
|---|---|
| Тривалість | Бродіння в квеврі — 5–6 місяців 1 |
| Країна | Грузія, Вірменія, Іспанія, Стародавній Рим 1345 |
| Об'єм пляшки | Відновлений неолітичний глек із Храміс-Дідігора — понад 300 л 2 |
| Сировина | Випалена глина 1 |
Як пов’язано з темою «Вино»
🍷 Глиняні посудини для вина ← вид ← 🍷 Квеврі ← фасують у ← 🍷 Вино
Зв’язки
- Що фасують
- 🥃 Піско (Перу) (у старих бодегах сусло бродило в закопаних глиняних тинахах)
- Входить до
- 🍾 Тара, посуд і подача вина
- Вино й молоко
- 🧀 Мацоні (Мацоні — грузинський кисломолочний продукт; глиняні посудини тут — окрема тема про вино)
- У інших темах
- 🌵 Мескаль (ancestral — перегонка лише в глиняному горщику на вогні), 🥃 Мескаль артесанал і ансестраль (ancestral — перегонка лише в глиняному горщику на вогні)
Часті запитання
Скільки бродить вино в квеврі?
За ЮНЕСКО, п'ять-шість місяців у запечатаній закопаній посудині.
Як називають глиняні посудини для вина в різних країнах?
У Грузії це квеврі, у Вірменії карас, в Іспанії тінаха, в Римі доліум. Загальна назва — глиняні посудини для вина.
Як стояли карасі в Кармір-Блурі?
Сотнями, наполовину закопані в землю, а на вінцях клинопис показував об'єм.
Чи правда, що квеврі й амфора — одне й те саме?
Ні. Обидві глиняні, але квеврі — закопана грузинська посудина, а амфора належить римському світові.
Де в Іспанії вино бродило в глині?
У районі Монтілья провінції Кордова: там вино бродило у великих глиняних тінахах до середини XIX століття.
Що далі прочитати
- 🧀 Мацоні — Традиційний грузинський кисломолочний продукт.
- 🌵 Мескаль — Мексиканський дистилят зі 100 % агави будь-якого виду: 35–55 % об.; категорії mezcal, artesanal і ancestral; найменування походження з 1994 року.
- 🥃 Мескаль артесанал і ансестраль — Дві категорії мескалю за NOM-070: artesanal — ямна чи мурована піч, мідний куб або глиняний горщик; ancestral — лише яма й глина.
- 🥃 Піско (Перу) — Перуанська виноградна горілка з 8 сортів, зроблена на узбережжі п'яти департаментів, без води, цукру й добавок.
Схожі
🍷 Бетонний резервуар · 🍷 Дерев'яний чан · 🍷 Вино в банці · 🍷 Бутель (демиджон) · 🍷 Бег-ін-бокс · 🍷 Вино в картонному пакеті
Що входить
Джерела
- UNESCO. Ancient Georgian traditional Qvevri wine-making method (2013, Representative List)
- McGovern P. et al. Early Neolithic wine of Georgia in the South Caucasus. PNAS, 2017
- Van Limbergen D., Komar P. Making wine in earthenware vessels: a comparative approach to Roman vinification. Antiquity 98(397), 2024
- Smithsonian Center for Folklife and Cultural Heritage (Vann K.). Unearthing Armenia's Giant, Ancient Earthenware, 2017
- Instituto Andaluz del Patrimonio Histórico. Presente y futuro de la tonelería en Montilla. Revista PH 76, 2010
