🍷 Карас

Карас (karas) — це вірменська глиняна посудина яйцеподібної форми, у якій бродить і зберігається вино. Один такий карас у селі Чива, у Вайоц-Дзорі, вміщує 240 галонів, тобто близько 900 літрів, і не пролазить у двері.

Найбільший розквіт карасу припав на Урарту в I тисячолітті до н. е. У фортеці Кармір-Блур відкопали погреби, де рядами стояли сотні карасів, напівзакопаних у землю. На вінцях вирізали клинописом їхній об'єм, а один погріб, за підрахунками, зберігав понад 100 тисяч галонів вина. Майстри ліпили шість-десять посудин одночасно, нарощуючи стінки пальцями. Найскладнішим було висушити й випалити таку громаду.

Пізніше про карас потурбувалися й закони. У 1184 році Мхітар Гош присвятив карасам розділ збірника «Датастанагірк». Покупцеві давали гарантію, схожу на однорічну. У селах Вайоц-Дзору й Армавіру карас тримався аж до 1990-х.

Вино в карасі робиться сорок днів. Запечатане, воно стоїть роками, а відкрите — його треба випити за десять-п'ятнадцять днів. Тому відкриття карасу було святом, часто на весіллі. Родина цього посуду — Глиняні посудини для вина, а найстаріші сліди вірменського вина лежать у Печері Арені-1, де прес, чан і глеки датовані 4100–4000 роками до н. е. Грузинський брат карасу — Квеврі.