🥛 Молоко лами

Молоко лами — молоко лами, свійської тварини Анд із родини верблюдових. Лама — свійська тварина Анд, південноамериканський родич верблюдів. Її розводять заради вовни й м’яса та використовують як в’ючну тварину; за даними FAO, лам історично не розводили заради молока, і відомостей про склад і споживання їхнього молока мало.

За наявними даними, молоко лами солодке: лактози в ньому багато (близько 6%), жиру — близько 2,7–4,7%, білка більше, ніж у коров’ячому. У молоці лами, як і у верблюдів, не виявлено вимірної кількості β-лактоглобуліну. Профіль жирних кислот, за єдиним доступним FAO дослідженням, порівнянний із коров’ячим.

Молоко лами (llama milk) чи коров'яче? Молоко лами солодке, з близько 6 % лактози, і білка в ньому більше, ніж у коров'ячому; жир, близько 2,7–4,7 %, і профіль жирних кислот порівнянні. Молоко лами чи верблюже? Як і у верблюжому, у ньому немає вимірюваного β-лактоглобуліну — одного з головних алергенів коров'ячого молока. На практиці різниця в доступності: коров'яче є всюди, а лам майже не доять, і FAO називає молоко лами та альпаки недовикористаним харчовим ресурсом гірських регіонів.

Молока лами (llama milk) на полиці не шукайте: лам тримають в Андах заради вовни й м'яса та як в'ючних тварин, а на практиці майже не доять. Якщо товар продають під такою назвою, перевірте за складом, що в ньому насправді. Звичайне питне молоко, цільне чи нежирне, пастеризоване або ультрапастеризоване, — коров'яче й має звичні позначки в супермаркетах і молочних крамницях.

FAO називає молоко лам і альпак недовикористаним харчовим ресурсом для мешканців гірських районів Південної Америки. На практиці ламу майже не доять: маля отримує все молоко, а в самиці невелике вим’я й невисокі надої. Як і в інших верблюдових, шлунок у лами тривідділовий, і за способом перетравлення грубих кормів вона близька до жуйних.