Розмарин

Розмарин лікарський (Rosmarinus officinalis) — типова рослина середземноморської рослинності. Дико росте вздовж узбереж, а як ароматичну рослину його вирощують на ширшій території. Бджоли охоче відвідують його, але головний медозбір припадає на ранню весну, тому цим цінним джерелом нектару не завжди вдається скористатися.

Розмариновий мед виробляють у середземноморських країнах Європи (насамперед в Іспанії), Північній Африці й Туреччині. Він дуже світлий, має тонкий смак і добру ринкову вартість. У Провансі розмарин цвіте вже з лютого–березня. Пилок розмарину в меді представлений слабко.

Чому це важливо для вас: розмариновий мед залежить від ранньої весни, тож у прохолодні роки його може бути мало або зовсім не бути.

Розмариновий мед не гірчить і не кислить: колір дуже світлий, запах свіжий квітковий, слабкий чи середній, солодкість середня, кислотність слабка, а післясмак короткий. Кристалізується помірно. Ферментів (діастази) у ньому мало, тому для такого меду ЄС допускає мінімальне діастазне число 3. У семи іспанських зразках у середньому знайшли по 38 видів пилку й близько 76 700 пилкових елементів на 10 г меду. Сахарози в деяких іспанських і французьких зразках буває понад 5 г на 100 г, до 6,6, але це рідкісний виняток.