Сегедська салямі (Szegedi szalámi)
Інші назви: Szegedi szalámi, Szegedi téliszalámi, сегедська зимова салямі, зимова салямі, угорська зимова салямі, салямі з Сегеда, теліс салямі
Сегедська салямі (Szegedi szalámi, Szegedi téliszalámi) — угорська салямі PDO зі свинини й сала, закопчена на буку при температурі до 12 °C і 2–3 місяці дозріла під природною білою пліснявою в Сегеді.
Сегедська салямі (Szegedi szalámi, Szegedi téliszalámi, сегедська зимова салямі) — угорська салямі із захищеним найменуванням походження PDO. Свинину й сало рубають до шматочків 2–4 мм, коптять на буку при температурі до 12 °C, а потім 2–3 місяці доводять під сіро-білим шаром природної плісняви. Робити її можна лише в місті Сегед.
Цю плісняву ніхто не додає. Заквасок не використовують: покрив виростає з «домашньої» мікрофлори камер дозрівання, щонайменше десяти видів плісняви, здебільшого пеніцилів, за специфікацією.
Свині — мангалиця або помісі корнвол, беркшир, угорської великої білої, угорського ландраса, дюрок, гемпшир і п'єтрен, старші за рік і важчі за 150 кг, народжені й вирощені в п'яти медьє: Бач-Кишкун, Чонград, Бекеш, Гайду-Біхар і Бараня. Наприкінці відгодівлі їх годують пшеницею, кукурудзою й ячменем з люцерною, гарбузом, кормовим буряком і картоплею. Лопатку, окіст, корейку й шию обвалюють тільки вручну, додаючи сало з грудинки й щік.
Охолоджені м'ясо й сало рубають зі спеціями й нітритною сіллю й під вакуумом набивають в оболонку діаметром щонайменше 65 мм. Дим бука тримається 12–14 днів при температурі до 12 °C. Потім камери на 16–17 °C: спершу вологість вище 86 %, щоб осіла пліснява, далі повільне сушіння 2–3 місяці. Від набивання до салямі, яку можна різати, минає не менше 90 днів.
Сегед стоїть на Тисі на півдні Угорщини. Марк Пік заснував тут фабрику 1869 року, салямі виділили в окремий цех 1883-го, а з 1885-го виробництво стало великим завдяки робітникам з Італії. Специфікація говорить про понад 130 років сегедської салямі.
Зріз буро-червоний з білими крапками жиру, щільний і пружний, ріжеться легко; поверхня трохи зморшкувата й рівно вкрита пліснявою. Батони бувають чотирьох довжин: normal 54 см, midi 36 см, tourist 19 см і mini 16 см.
На відміну від салямі італійського типу й від звичної сиров'яленої ковбаси, сегедська обходиться без закваски, тримаючись на «домашній» плісняві й холодному буковому димі. Дюлайська ковбаса (Gyulai kolbász) з того ж краю — парна й сохне близько двох тижнів, а сегедській потрібно щонайменше 90 днів.
Цілі батони мають металеву пломбу й целофанову обгортку та лежать поруч із салямі у відділі делікатесів. На етикетці — «Szegedi szalámi» або «Szegedi téliszalámi» (на експорт може стояти «salami») і слова «захищене найменування походження», тобто PDO. Нарізку пакують тільки в Сегеді.
Чому це важливо для вас? PDO прив'язує свиней до п'яти медьє, виробництво до одного міста, а дозрівання — до щонайменше 90 днів. Біла пліснява на шкірці — частина цієї обіцянки, а не вада: за специфікацією, вона сповільнює висихання й згіркнення під час зберігання. Це добрий привід покласти її поруч з іншими сиров'яленими ковбасами на тарілку м'ясних делікатесів.
Факти
| Тварина | Мангалиця та помісі (корнвол, беркшир, угорські білі, дюрок та ін.), старші за рік, від 150 кг, з 5 медьє |
|---|---|
| Відруб | Вручну обвалені лопатка, окіст, корейка, шия + сало грудинки й щік, рубані до 2–4 мм |
| Оболонка | Натуральна або паропроникна штучна оболонка діаметром від 65 мм |
| Соління та в'ялення | Дим бука при температурі до 12 °C 12–14 днів; дозрівання під природною пліснявою 2–3 місяці |
| Мінімальна витримка | Щонайменше 90 днів від набивання |
| Регіон | Сегед, Угорщина |
| Зареєстровано | PDO, Регламент (ЄС) № 1485/2007 від 14.12.2007 |
| Лінійка дому | Довжини батонів: 54, 36, 19 і 16 см (normal, midi, tourist, mini) |
Як пов’язано з темою «М'ясні делікатеси»
Сегедська салямі (Szegedi szalámi) → далі → Копчення м'яса → вид → 🥓 М'ясні делікатеси
Зв’язки
- Наступний крок
- 🍷 Бродіння, Копчення м'яса
- З чого роблять
- 🐖 Свиня
- Традиції
- Угорці
- Входить до
- Салямі (Salami), Захищені назви м'ясних делікатесів
- Схоже й відмінності
- Мангалиця (Mangalica), Дюлайська ковбаса (Gyulai kolbász)
Часті запитання
Що таке Szegedi szalámi?
Угорська салямі із захищеним найменуванням походження (PDO): свинину й жир січуть на шматочки 2–4 мм, коптять на буку при температурі не вище 12 °C і витримують 2–3 місяці під сіро-білим природним пліснявим нальотом. Роблять лише в Сегеді.
Чим вона відрізняється від італійської салямі?
Тут не використовують стартових культур: наліт виростає з «домашньої» флори сушарень. Додатково салямі коптять холодним димом бука, а не просто сушать.
Чи небезпечна біла цвіль на шкірці?
Ні, це частина обіцянки. За специфікацією, наліт уповільнює висихання й згіркнення під час зберігання, а виростає він сам, бо його не додають навмисно.
Які розміри батонів буває?
Чотири довжини: звичайний 54 см, міді 36 см, туристичний 19 см і міні 16 см. Цілі батони мають металеву пломбу й целофанову обгортку.
Де в Україні її шукати?
У крамницях делікатесів, у холодильній вітрині чи на прилавку з салямі, цілим батоном або нарізкою. Шукайте назву й слова «захищене найменування походження».
Що далі прочитати
- Угорці — Угорці (мадяри) — основне населення Угорщини; на сайті — дюлайська ковбаса, сегедська салямі, токайське вино, Bikavér, палінка з Бекеша, Unicum і акацієвий мед.
- Мангалиця (Mangalica) — Мангалиця (Mangalica, мангалица, угорська кучерява свиня) — угорська сальна порода свиней із кучерявою зимовою шерстю трьох різновидів: біла, руда й ластівчине черево; специфікація Szegedi szalámi дозволяє її серед порід.
- 🍷 Бродіння — Робота дріжджів або бактерій, які перетворюють цукор на спирт чи кислоту.
- Копчення м'яса — Копчення м'яса — обробка м'яса димом від деревини, що тліє: холодне при 15–18 °C кілька днів або гаряче при 60–80 °C до години; дим дає аромат, колір і частково консервує.
Схожі
Салямі Феліно (Salame Felino) · Салямі Кремона (Salame Cremona) · Салямі ді Варці (Salame di Varzi) · Салямі Бріанца (Salame Brianza) · Чаусколо (Ciauscolo) · Сопресата ді Калабрія (Soppressata di Calabria)
ℹ️ Перероблене м'ясо Міжнародне агентство з вивчення раку (ВООЗ) відносить до канцерогенів групи 1: за оцінкою ВООЗ, кожні 50 г на день підвищують ризик раку кишківника приблизно на 18 %.
