🌿 Щеплення

Щеплення — це процес з'єднання двох рослин так, щоб вони зросталися в одну. У виноградарстві воно дає змогу використати кореневу систему одного винограду, підщепу, разом із надземною частиною іншого, прищепою. Підщепа дає коріння, прищепа — потрібний сорт, і разом виходить одна лоза.

Навіщо це потрібно? Наприкінці XIX століття ґрунтова попелиця філоксера, яка потрапила до Франції 1868 року, занапастила європейські лози. Рішенням стало щеплення європейських лоз на американські підщепи, стійкі до цього шкідника. Сьогодні понад чотири п'ятих виноградників світу засаджено щепленими рослинами. Підщепи добирають і за пристосованістю до ґрунту, стійкістю до шкідників і хвороб, регулюванням сили росту та посухостійкістю.

Як це роблять? Більшість винограду щеплять у приміщенні на деревині в стані спокою. Живці прищепи й підщепи зрізають і з'єднують так, щоб судинний камбій обох частин хоча б частково збігався, часто — омега-зрізом. Потім частини зростаються завдяки калюсу на місці щеплення, а молоду лозу калюсують і вкорінюють так само, як здерев'янілі живці. Місце щеплення кілька місяців не можна тривожити, а прищепу для захисту щеплення й бруньок можуть вкривати воском.

Щеплення роблять і у винограднику чи розсаднику. Наявну лозу можна перевести на новий сорт окуліруванням або щепленням у розщіп чи клин; щеплення в розщіп і клин виконують навесні живцями прищепи в стані спокою.