🍇 Блек Ігл

Блек Ігл — американський столовий гібрид винограду з великими чорними ягодами й показними гронами. Його вивів Стівен Андергілл у Кротоні-он-Гудзоні (штат Нью-Йорк, США) з насінини Конкорду, запиленого сортом Black Prince; уперше сорт плодоносив 1866 року. Інша назва — Underhill's 8-12.

Каталог VIVC подає той самий родовід за даними селекціонера, а Black Prince ототожнює з давнім сортом Роза Перу; генетичними маркерами це не перевірено. За Уліссом Гедріком («The Grapes of New York», 1908), Блек Ігл — рідний брат сорту Black Defiance із тієї ж комбінації, дуже на нього схожий, але достигає на цілих 3 тижні раніше, приблизно разом із Конкордом. Андергілл розіслав сорт на випробування, і в продаж його пустили без згоди автора.

Гедрік оцінював якість ягід як найвищу, а грона — як одні з найефектніших серед гібридів: для виставок вирощували грона майже по два фунти. Листок, як у культурного винограду, глибоко розсічений і гарний. Слабкі місця — лозі бракує сили, морозостійкості й урожайності, плоди уражує чорна гниль, а квітки самобезплідні; VIVC теж позначає їх як жіночі. Комерційно сорт провалився. Від нього походить Ред Ігл — сіянець, який вивів T. V. Munson і який станція отримала 1888 року. Сорт зберігають 2 колекції.

Чому це важливо для вас. Блек Ігл показує ранню спробу поєднати смак європейського винограду з американським Конкордом: смак вдався, а витривалість — ні. Гедрік радив аматорам не втрачати цей сорт, а його самобезплідність пояснює, чому одна лоза без іншого сорту поруч може не дати врожаю.