🍦 Морозивник

Морозивник (ice cream maker, продавець морозива) — людина, яка робить або продає морозиво. Колись це були ласощі для багатих: у 1700-х морозиво готували вручну і їли одразу. Дешеве вуличне морозиво з'явилося в 1840-х, і одним з головних його героїв став швейцарець Карло Ґатті (Carlo Gatti).

Ґатті народився 1817 року в долині Бленіо в Тічино. До Лондона приїхав 1847-го, спершу торгував вафлями й каштанами. 1851 року поставив ятку в Гангерфорд-маркеті поряд із Чарінг-Кросс і продавав морозиво в маленьких черепашках за пенні. Його називали «пенні-айс» (penny ice). Поруч тоді з'явилися «пенні-ліки» (penny licks): дешеві скляні чашки, які покупець вилизував і повертав. Деякі продавці наливали майже по вінця, щоб порція здавалася більшою.

Головна проблема була в льоді. Ґатті возив його кораблями з Норвегії, перша записана партія близько 1857 року — 400 тонн. Лід зберігали в колодязях біля каналу Regent's Canal, і це нагадує льох, лише ще холодніший.

Сьогодні все тримається на холоді. У вітрині морозиво має бути за 0 °F (−18 °C) або холодніше, вище 10 °F (−12 °C) — вже занадто тепло. Вдома морозильник ставлять між −5 і 0 °F, а морозиво кладуть у головну камеру, а не на дверцята, де температура стрибає. Подавати найкраще за 6–10 °F, тоді воно добре зачерпується. Не розморожуйте й не заморожуйте вдруге: утворяться великі кристали. Нерозпочате лежить до двох місяців, а розпочате краще з'їсти за 7–10 днів.

Морозиво, кава й молоко часто живуть поряд: див. також бариста й кав'ярня. А все про сам продукт — на сторінці морозиво.