Австрійці

Австрійці (австрійський народ, Österreicher) — основне населення Австрії в Центральній Європі. На сайті їхні традиції — Грюнер Вельтлінер, тірольські сири Тіролер Бергкезе й Тіролер Граукезе, ромовий Inländerrum, вахауський абрикосовий дистилят і тірольський шпек. Майже всі ці назви захищені в ЄС, а три з них належать одній землі — Тіролю.

Головний австрійський сорт — Грюнер Вельтлінер. За даними міністерства сільського господарства й Österreich Wein Marketing, 2025 року він займав 32,3 % з 44 210 га виноградників країни; наступний білий сорт, вельшрислінг, — лише 6,3 %. Каталог VIVC за ДНК-маркерами називає одним із його батьків Траминер. Напис «Weinviertel DAC» на етикетці означає вино лише з грюнер вельтлінера з цукром не більше 6 г/л.

Тірольські сири — це молоко гірських і долинних хуторів. Тіролер Бергкезе (Tiroler Bergkäse) — твердий сир PDO із сирого молока корів, яких годують без силосу, переважно травою й сіном. Колесо важить щонайменше 12 кг, дозріває при 12–16 °C, і двічі на тиждень його змазують солоною водою. Жирні сири поширилися в Тіролі в 1840-х: так селяни могли зберегти й довезти до Відня великі обсяги молока з Ціллерталю. Тіролер Граукезе (Tiroler Graukäse), «сірий сир», згортають молочною кислотою без сичуга, зазвичай із нежирного молока, що лишалося після масла. Буханці по 1–4 кг вкриває тонка синьо-сіра цвіль, а смак — терпкий до гострого.

Inländerrum, «домашній ром», народився з відсутності колоній. Австро-Угорщина не мала тропічних земель, справжній ром був дорогим, і замінник робили з цукрового буряка. Сьогодні, за виробником Stroh, його роблять лише з меляси цукрової тростини, а з 2008 року назва захищена як географічне зазначення Австрії. Stroh, заснований 1832 року, нині з Клагенфурта, випускає версії 40, 60 і 80 % об.; ром кладуть у тісто, креми й гарячий чай, на ньому тримається Jagertee.

Вахауський абрикосовий дистилят, Wachauer Marillenbrand, женуть лише зі стиглих абрикосів «Wachauer Marille» у 21 громаді від Маутерна до Кремса; слово Marille тут відоме з 1509 року. Колонні апарати заборонені, тільки кубові, міцність — від 38 % об., цукру не більше 4 г/л.

Тірольський шпек (Tiroler Speck) — сиров'ялена свинина PGI. Окіст, корейку, грудинку, лопатку чи шию натирають сіллю з ялівцем, чорним перцем і часником, просолюють 7–35 днів при 2–7 °C, а потім 4–14 днів чергують холодний дим і сушіння при повітрі до 22 °C; дрова — щонайменше наполовину бук або ясен. Ще 23 липня 1573 року в Тіролі встановили ціну за фунт шпеку. Коли він готовий, вирішує Speckmeister, а саму назву не можна перекладати.

Чому це важливо для вас: «Weinviertel DAC» гарантує грюнер вельтлінер у пляшці, «g.U.» на Тіролер Бергкезе — молоко без силосу, а «Tiroler Speck» із PGI — суху засолку й дим бука чи ясена в Тіролі. Inländerrum на 80 % об. не п'ють чистим: його місце — у випічці й чаї.