📍 Герцеговина

Герцеговина (Hercegovina) — південна частина Боснії та Герцеговини, де лежить понад 95 % виноградників країни. Лоза росте тут від 8 до 650 метрів над морем, у долині Неретви й на вапнякових плато. Головні місцеві сорти — біла жилавка (Žilavka) і червона блатина (Blatina).

Ділянки збираються у три групи: долина Неретви від Мостара до Габели, плато Бротньо біля Чітлука й Дубрава між Чаплиною та Столацем. Лоза стоїть переважно на м'яких схилах, а ґрунти різні: червоноземи, річкові наноси, буре ґрунти на вапняку. Найбільше опадів узимку й восени, а влітку вологи бракує, тому лозу садять рано, до 10 травня.

Жилавка разом із супутниками бена й кркошія (Krkošija) займає 40–50 % виноградників. Блатина має лише жіночі квітки, тож їй потрібні запилювачі: трняк, вранець, мерло. Чисте вино з трняку тут роблять тільки з 2009 року. Ділянки дрібні, у середньому 0,2–0,3 гектара, і понад гектар має лише кожен двадцять п'ятий виноградар.

Ремесло давнє. Біля Столаца стоїть Радимля з оздобленими середньовічними надгробками, а мостарський дім Jelačić відправляв жилавку до Китаю й Японії. У 1912 році виноградники займали 6 040 гектарів, і цього рекорду більше не побили. За оцінкою 2017 року, на всю країну тепер припадає близько 4 000 гектарів.

Від півночі країни Герцеговина відрізняється сортами: у Північній Боснії ростуть континентальні грашевина, рейнський рислінг і мерло. Усередині самої Герцеговини різниться й час збору. Біля Мостара жилавку знімають на початку вересня, на плато Бротньо — з середини місяця. Докладніше читайте про Мостар, Чітлук (Меджугор'я), Любушки, Чаплину, Столац і Требинє, а загальну картину дивіться у вині Боснії та Герцеговини (Bosnian wine).