🫒 Шемлалі
Інші назви: Chemlali, Chemlali Sfax, Шемлалі Сфакс
Головний сорт Тунісу з дрібними плодами; росте в посушливому краї навколо Сфакса.
Шемлалі (Chemlali) (Chemlali Sfax) — головний олійний сорт Тунісу з дрібними плодами, родом з околиць Сфакса. За Світовим каталогом сортів Міжнародної оливкової ради (IOC), на нього припадає близько 56 % оливкових площ і 69 % дерев країни (дані 2013 року); огляд IOC 2012 року оцінював частку ще вище — близько 85 % площ і понад 80 % туніської олії.
Сорт росте по всьому центру й півдню Тунісу, де олив загалом майже 1,8 мільйона гектарів. Він добре пристосований до посухи й солоних ґрунтів і став символом «оливкового лісу» Сфакса: на богарі дерева садять дуже рідко — 17 на гектар, із кроком 24 × 24 м. Ще 1908 року американський ботанік Томас Карні описував ці сади з деревами на відстані 80 футів одне від одного.
Дерево сильне, прямостояче, з густою кроною, запилюється власним пилком. Достигає рано — у листопаді. Плоди дрібні, але численні й дуже олійні: жирність сягає 29 %. Урожай високий, проте на богарі сильно чергується за роками. Сорт надзвичайно вразливий до вертицильозу.
Олія з шемлалі має мало олеїнової кислоти — не більше близько 59 % — і багато пальмітинової. З раннього збору вона інтенсивно фруктова, злегка гірка й гостра; огляд 2012 року описує її як негірку, іноді з нотою томата. Щоб змінити жирнокислотний профіль олії, у Тунісі з 1990-х ведуть селекцію, і нещодавно до національного каталогу внесли п'ять нових сортів.
Чим відрізняється від схожого. Більшість тунісійської оливкової олії походить із шемлалі. Не плутайте її з алжирським шемлалем: назви схожі, але за каталогом IOC це різні сорти з різними генетичними профілями.
Як пов’язано з темою «Оливки»
🫒 Шемлалі → йде на → 🫒 Оливкова олія → роблять з → 🫒 Оливки
Зв’язки
- Що містить
- 🧪 Олеїнова кислота (олеїнової не більше ≈ 59 % — менше, ніж у більшості сортів (IOC))
- Входить до
- 🫒 Сорти олив
- Схоже й відмінності
- 🫒 Шемлаль (схожі назви, але різні сорти: SSR-профілі різні на всіх 5 маркерах (IOC)), 🫒 Шетуї (два головні сорти Тунісу: шетуї — північ, шемлалі — центр і південь), 🫒 Уеслаті (обидва туніські олійні; олеїнової: уеслаті 68–76 %, шемлалі ≤ 59 % (IOC)), 🫒 Меські (шемлалі — ≈ 85 % площі олив Тунісу й олійний; меські — столовий)
- Де росте
- 🌍 Північна Африка (Туніс: ≈ 56 % площ і 69 % дерев країни; центр і південь (IOC))
- Що з нього роблять
- 🫒 Оливкова олія (головний олійний сорт Тунісу; жирність до 29 % (IOC))
Часті запитання
Чи правда, що шемлалі й алжирський шемлаль — один сорт?
Ні. У каталозі IOC це окремі сорти з двох країн: їхні генетичні профілі не збігаються, а плоди шемлалі дрібніші.
Яку частку тунісійського оливківництва займає шемлалі?
За каталогом IOC (дані 2013 року), близько 56 % площі й 69 % дерев; огляд IOC 2012 року давав ще більше — близько 85 % площі.
Чому сади шемлалі такі рідкі?
На сухих землях центру й півдня Тунісу висаджують лише близько 17 дерев на гектар за схемою 24 × 24 м; такі сади називають «оливковим лісом» Сфакса.
Скільки олії в плодах шемлалі?
Вміст жиру сягає 29 %, а дерево плодоносить рясно.
Що писав про сади Сфакса Томас Кірні?
1908 року американський ботанік описав ці сади з деревами за 80 футів одне від одного.
Що далі прочитати
- 🌍 Північна Африка — Магриб і Єгипет: солоне витримане масло смен, кисле молоко та сири з козячого, овечого й коров'ячого молока.
- 🫒 Шетуї — Туніський сорт півночі країни; дає гостру олію з виразною гірчинкою.
- 🫒 Меські — Головний сорт столових оливок Тунісу, родом із Маннуби: близько 60 % площ, переважно на зрошуваних землях; на олію не годиться.
- 🫒 Уеслаті — Туніський сорт із провінції Кайруан у центрі країни; через якість олії його дедалі частіше садять в інших краях.
Схожі
🫒 Уеслаті · 🫒 Шетуї · 🫒 Шемлаль · 🫒 Пішолін марокканський · 🫒 Меські · 🫒 Каролея
Джерела
- International Olive Council, World Catalogue of Olive Varieties: Chemlali Sfax
- International Olive Council: Policies — Tunisia (2012)
- Kearney T.H. Dry-land olive culture in northern Africa. USDA Bureau of Plant Industry Bulletin 125 (1908)
