🫒 Сорти олив

Сорти олив (сорти маслин) — це культурні форми оливи, які розмножують клонально, живцями або щепленням: практично кожне дерево в саду є копією свого сорту. Одні сорти вирощують для олії, інші — для столових оливок, а деякі дають і те, і те.

Перший світовий каталог сортів Міжнародна оливкова рада (IOC) видала у 2000 році: у ньому 139 сортів із 23 країн. Його опис ознак ліг в основу правил UPOV, за якими реєструють нові сорти. Мережа генбанків IOC, створена 1994 року, об'єднує 26 колекцій і понад 1800 сортів. Еталонна з них — Світовий банк генофонду оливи в Кордові, де лише під час перевірки на антракноз оцінили 308 сортів із 21 країни.

Онлайн-каталог IOC описує головні комерційні сорти; у жовтні 2026 року в ньому було 60 сортів із 20 країн, найбільше з Іспанії (8), Італії (7) та Греції (5). Назви часто плутають, тому каталог веде покажчик синонімів, а сорт підтверджують за морфологією та ДНК-маркерами.

Головні столові сорти Іспанії — Гордаль севільська, Мансанілья севільська й Охібланка; Туреччини — Гемлік і Мемечик; Греції — Консерволія та Каламон; Єгипту — Аггізі шамі й Тоффахі.

Для надщільних садів-«живоплотів» придатні лише 4–6 сортів із понад 600 у світовому генбанку. Найпоширеніші серед них — Арбекіна, Арбосана й Коронейкі. Серед інших сортів розділу — Пікуаль, Коратина, Франтойо, Леччино та Шемлалі.