🫒 Меські

Меські (Meski) — головний сорт столових оливок Тунісу. Він походить з Маннуби на півночі країни, а нині росте переважно на півночі та в зрошуваних садах столових оливок по всьому Тунісу; за оцінкою 2013 року, на нього припадає близько 60 % площ. Інші назви сорту — ктубрі та октубрі.

Столові оливки в Тунісі — невелика галузь поруч з олійною: 2009 року під них відводили 25 тисяч гектарів, з них 9,5 тисячі зрошуваних, тоді як олійний шемлалі займає майже 85 % площі олив країни. Майже всі столові оливки з'їдають у самому Тунісі.

Плоди великі, симетричні, у стиглості середньо-фіолетові. Покупці цінують їх за слабку гірчинку й м'якоть, яка легко відходить від кісточки; найкраще меські підходить для зелених оливок. На олію сорт не годиться: жиру в плодах не більше 22 %, а олеїнової кислоти в олії лише близько 55 %.

Сам себе меські запилює погано, тому поруч садять французький пішолін. У досліді в Сіді-Бузіді (2006–2015) найкращий урожай був тоді, коли запилювачі становили 8 % дерев саду. Сорт боїться посухи й солоної води, тож росте лише з поливом, а на вологому узбережжі його вражає плямистість листя «павине око». Урожай невеликий і нерівний, тому з 1990-х років селекціонери відбирають кращі клони й гібриди.

Як упізнати. За межами Тунісу меські здебільшого продають як туніські зелені оливки, і сорт на етикетці вказують не завжди. Його видно за великим симетричним плодом, м'якою гіркотою й кісточкою, що легко відділяється. Захищених назв ЄС, пов'язаних із меські, немає, а шукати «оливкову олію меські» марно: цей сорт вирощують саме для столу.