🥃 Мірабель

Мірабель — прозорий фруктовий дистилят, який отримують бродінням і перегонкою плодів мірабелі, дрібної жовтої сливи (Prunus domestica subsp. syriaca). У ЄС «mirabelle» — окрема законна назва категорії 9 регламенту 2019/787, відмінна від «plum», «quetsch» чи «slivovitz». Міцність — від 37,5 % об.; доданий спирт, ароматизатори й барвники заборонені.

Межі для мірабелі такі самі, як для сливи. Метанолу — до 1200 г на гектолітр чистого спирту, синильної кислоти з кісточок — до 7 г/гл, летких речовин — щонайменше 200 г/гл. Кожна перегонка — нижче 86 % об., щоб аромат і смак ішли від сировини, а підсолоджувальних речовин можна додати не більше 18 г/л (в перерахунку на інвертний цукор). Карамель для корекції кольору дозволена лише після щонайменше року в контакті з деревом.

У реєстрі ЄС три захищені назви мірабелі, усі з датою захисту в ЄС 12 червня 1989 року: Mirabelle de Lorraine і Mirabelle d'Alsace (Франція) та Schwarzwälder Mirabellenwasser (Німеччина). Реєстр веде всі три як захищені географічні зазначення (PGI). У Франції Mirabelle de Lorraine має ще й національне найменування AOC. За даними французького інституту INAO, це біла eau-de-vie з мірабелей, вирощених у Лотарингії; ареал охоплює повністю або частково чотири департаменти Лотарингії — Мерт і Мозель, Мез, Мозель і Вогези — разом 1275 комун.

INAO зазначає, що Лотарингія дає плоди оптимальної стиглості для перегонки, а назви двох головних сортів мірабелі збігаються з назвами двох головних міст краю — Мец і Нансі.

Чому це важливо для вас. «Mirabelle» на етикетці означає саме мірабель, а не будь-яку сливу. Слова «de Lorraine», «d'Alsace» чи «Schwarzwälder» вказують на захищене походження. Прозорий колір — норма: фарбувати дистилят не можна. ВООЗ: безпечної дози алкоголю немає.