🥃 Сьочю

Сьочю (焼酎) — японський міцний напій, який закон Японії про податок на алкоголь 1953 року ділить на два класи. Сьочю безперервної перегонки (колишній клас «корюй», 甲類) має менше 36 % об., сьочю одинарної перегонки (колишній «оцурюй», 乙類) — до 45 % об. Найсуворіший різновид другого класу називають хонкаку сьочю — «справжнім».

Сьочю безперервної перегонки — спирт із колонного апарата, очищений від сивушних олій і альдегідів; закон забороняє для нього пророщене зерно, фрукти й фільтрування крізь березове вугілля. Для сьочю одинарної перегонки закон перелічує основи: зерно чи батат із коджі (цвіллю, вирощеною на зерні) і водою; лише зернову коджі з водою; сакові вичавки; дозволений цукор із рисовою коджі; зерно чи батат із коджі та добавками, вага яких не більша за вагу основи.

Назву «хонкаку сьочю» (本格焼酎), за поясненням Національної податкової агенції, ставлять лише на сьочю одинарної перегонки з цих основ, а дозволені добавки — кілька десятків рослин і продуктів, від азукі й кунжуту до зеленого чаю. Чотири назви захищені як географічні зазначення: Іки (ячмінь із рисовою коджі, 1995), Кума (рис, 1995), Сацума (батат із Кагосіми, 2005) і Токіо Сімадзаке з островів Ідзу (2024).

За податковою статистикою, у 2024 фінансовому році в Японії оподаткували 353 млн л сьочю одинарної перегонки й 295 млн л безперервної — разом близько 8 % усього алкоголю. Одинарна перегонка, за усталеною версією, прийшла на Окінаву із Сіаму в середині XV століття, до Кагосіми — у XVI столітті, а перше сьочю безперервної перегонки в Японії зробили близько 1900 року.

Чому це важливо для вас. Слово «сьочю» ще не каже, як напій зроблено: «本格焼酎» чи «単式蒸留焼酎» означає одинарну перегонку з переліченої в законі сировини, а «連続式蒸留焼酎» — колонний спирт. Назви Iki, Kuma, Satsuma гарантують місце й сировину. Міцність дивіться на етикетці. ВООЗ нагадує: безпечної дози алкоголю не існує.