📜 Мукузані

Мукузані — захищене грузинське найменування походження для сухого червоного вина лише із сапераві з мікрозони Мукузані у Внутрішній Кахетії, на правому березі Алазані. Його зареєстровано як найменування № 2 у Грузії 30 серпня 2005 року. ¹ Угода про асоціацію між ЄС і Грузією захищає цю назву й у Європейському Союзі. ²

Звідки воно. Мікрозона тягнеться від схилів хребта Цив-Гомборі до Алазані, між ущелиною Акура на північному заході та ущелиною Танана на південному сході. До неї входять десять сіл: Чумлакі, Ахашені, Зегаані, Мукузані, Велісціхе, Вазісубані, Шашіані, Калаура, Вачнадзіані та Кахіпарі. Виноград мусить бути лише з тутешніх виноградників на висоті 350–700 м, але давити його й робити вино можна будь-де в Кахетії. ¹

Клімат. Клімат помірно вологий, зі спекотним літом і м'якою зимою, а схили звернені на північний схід. Сонце світить 2150–2200 годин на рік, середня температура — 12,5 °C, у липні й серпні — 23,6 °C, у січні — 1,1 °C. Із близько 870 мм опадів на рік мало випадає з червня по серпень, тож під час формування ягід виноградники може знадобитися поливати. Безморозний період триває понад 230 днів, холодне повітря з льодовиків Кавказу посилює зимові й весняні морози, а град буває приблизно два дні на рік. ¹

Ґрунти. Більшу частину зони вкривають глибокі темно-бурі й рендзинно-бурі ґрунти, а між ними трапляються багаті на вапно делювіальні та алювіальні ґрунти. Вони завглибшки 60–130 см, дуже бідні на гумус і слабколужні, а вміст вапна з глибиною зростає приблизно до 24 % у нижніх шарах. Специфікація пов'язує ці вапнякові схили, їхнє розташування й клімат з якістю вина. ¹

Сорт і виноградники. Дозволено лише сапераві — найпоширеніший сорт Кахетії, з якого там роблять і вино в квеврі, і вино європейського типу. ³ Ряди мають бути на відстані 1–3 м, кущі — 0,8–1,5 м, штамб заввишки 60–90 см. Виноград мусить набрати щонайменше 19 % цукру, урожай обмежено 10 т/га, а з тонни можна отримати не більше 650 л вина. Возити виноград дозволено лише в дерев'яних чи пластикових ящиках, але не в поліетиленових мішках. ¹

Як його роблять. Виноград давлять і знегребнюють, повністю зброджують за температури не вище 30 °C, потім проходить яблучно-молочне бродіння, а наприкінці вино сульфітують. Мукузані можна розливати молодим або витримувати в дерев'яних бочках щонайменше шість місяців, а продавати — лише в пляшках. ¹ Закон Грузії забороняє додавати до вина воду, цукор, барвники чи ароматизатори, а кожне вино з найменуванням походження перед продажем сертифікують і дегустує державна комісія. ⁴

У келиху. Специфікація вимагає темно-гранатового кольору й повного, екстрактивного, оксамитового смаку, а фруктовий букет розвивається з витримкою. Потрібна фактична міцність не менше 11 % і загальна не більше 15 %, не більше 4 г/л цукру й не менше 5 г/л кислотності. Летка кислотність — не більше 1,2 г/л, діоксид сірки — не більше 150 мг/л, а безцукровий екстракт має сягати 22 г/л. ¹

Історія. На початку XIX століття тут вирізнявся маєток Олександра Чавчавадзе — великими вкладеннями й новими технологіями. Після скасування кріпацтва безоплатну працю замінила наймана, а з 1880-х років державне відомство маєтків скуповувало дворянські маєтки в Мукузані й Зегаані та оновлювало виноградники й льохи. З 1920-х років наукові центри в Тбілісі й Телаві принесли щеплені саджанці й нові винзаводи. Мукузані роблять з 1888 року, і до 1990 року воно здобуло 13 медалей: 8 золотих, 4 срібні й 1 бронзову. ¹

Чому це важливо для вас. Назва Мукузані каже одразу три речі: один сорт, сапераві, одне місце й сухий стиль, тож солодкості не чекайте. ¹ Завдяки угоді з ЄС вино під цією назвою там може бути лише з Грузії. ² ВООЗ наголошує, що безпечного рівня вживання алкоголю немає. ⁵