🐂 Зебу

Зебу — горбата велика рогата худоба тропіків (Bos indicus) з характерним горбом на загривку й великим підгруддям. Зебу й безгорбу європейську худобу (Bos taurus) традиційно вважають різними видами, але, за ФАО, репродуктивного бар'єра між ними немає, і в молочній статистиці «коровами» називають самиць обох.

Зебу одомашнили понад 8000 років тому в долині Інду з індійського тура — незалежно від європейської худоби, яку одомашнили близько 10 500 років тому в Родючому півмісяці. Звідти зебу поширилися в Африку й Південно-Східну Азію, і сьогодні вони становлять понад половину всієї великої рогатої худоби світу.

Зебу добре переносять спеку, менш вразливі до багатьох хвороб і невибагливі: обходяться грубими кормами й рештками врожаю. Молока вони дають менше, ніж спеціалізовані породи, і традиційно їх доять лише тоді, коли поруч теля. Найвідоміші молочні породи — сахівал, червона синдхі, тарпаркар, канкредж, гір, а в Африці — кенана й бутана. Щоб отримати більше молока, місцевих корів схрещують із биками молочних порід: гібриди поєднують вищий надій і витривалість.

Чому це важливо для вас. У вологих тропіках більшість худоби — зебу, а найбільше молочного стада у світі — в Індії, яка разом зі США й Китаєм входить до найбільших виробників коров'ячого молока. Тож значна частина молока тропіків, з якого готують дахі, гхі та інші традиційні продукти, — це молоко зебу та їхніх гібридів. Коли бачите «коров'яче молоко» з Південної Азії, це цілком може бути молоко зебу.