🧑‍🤝‍🧑 Казахи

Казахи — тюркський народ, основне населення Казахстану, історично кочові скотарі степів. Казахи — тюркський народ, основне населення Казахстану, великої країни степів, напівпустель і гір у Центральній Азії. Казахи живуть і в сусідніх країнах, зокрема в Китаї, Киргизстані та Узбекистані. Віками вони кочували з табунами й отарами між літніми та зимовими пасовищами, а в XX столітті були змушені перейти до осілого життя (ЮНЕСКО).

Головні молочні тварини казахів — кобили, корови й верблюдиці, а також вівці та кози. За FAOSTAT, 2023 року в Казахстані було 3,9 млн коней, а молока країна дала 3,4 млн т, майже все коров'яче.

Найвідоміший напій — кумис із кобилячого молока. Його зброджують разом молочнокислі бактерії й дріжджі, тож він злегка алкогольний: приблизно 0,6–3 %. Шубат — кисломолочний напій із верблюжого молока, схожий на рідкий питний йогурт; дослідники називають його «продуктом ідентичності» казахів, і п'ють його впродовж дня, здебільшого після їди. Курт — твердий висушений на сонці сир із заквашеного й віджатого молока. Солоний і поживний, він довго зберігається, тож кочовики брали його в дорогу, а сьогодні його ще й розчиняють у гарячій воді для супів.

Найяскравіше свято пов'язане з кумисом. Весняні обряди казахських конярів у селі Терісаккан на Улитау 2018 року ЮНЕСКО внесла до репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства. «Бие байлау», «прив'язування кобил», — це перше доїння з піснями, танцями й іграми, а «қымыз мұрындық» відкриває сезон кумису: першим кумисом частують у кожній оселі. Обряди тривають близько трьох тижнів і виражають традиційну казахську гостинність.

Сьогодні більшість казахів живе осіло, але носії традиції пристосували конярство до сучасних умов. Шубат виробляють і на сучасних підприємствах, а технологи шукають способи збагатити курт, не втративши його смаку.