🥃 Ципуро

Ципуро — грецька горілка з виноградних вичавок і географічне зазначення ЄС «Tsipouro / Tsikoudia» (категорія 6, захист з 2008 року). Її роблять лише в Греції з вичавок грецьких винних сортів: переганяють у присутності самих вичавок при міцності нижче 86 % об. У продаж ципуро надходить міцністю від 37,5 % об.

Назва залежить від місця: «ципуро» — по всій Греції, крім Криту, «цікудія» — на Криті, а на Кікладах можна вживати будь-яку з двох, але одна винокурня не може користуватися обома. Окремо реєстр ЄС з 1989 року захищає регіональні назви: ципуро Македонії, Фессалії й Тирнавоса та цікудію Криту.

Вичавки білих і рожевих вин зброджують у сталевих чанах, вичавки червоних беруть уже зброженими; до них можна додати до 25 кг осаду на 100 кг. Виходить не більше 7,5 л чистого спирту на 100 кг вичавок. Переганяють переважно в мідних кубах періодичної дії, відкидаючи «голову» й «хвіст», інколи вдруге. За традицією під час перегонки додають аніс, фенхель чи бадьян; цікудію Криту ароматизувати не можна. Після щонайменше 6 місяців у дубових бочках до 1000 л на етикетці можна писати «старе» чи «витримане».

Технічний файл пов'язує початок перегонки вичавок у Греції з Афоном: в архіві тамтешньої громади є понад 20 указів про куби, найдавніші — з 1590 року. До 1988 року вичавки зі свого врожаю могли переганяти лише виноградарі, у кубах до 130 л; потім ципуро почали робити й винокурні.

Чому це важливо для вас. Назва «Tsipouro» чи «Tsikoudia» на етикетці замінює загальну «grape marc spirit» і означає, що весь шлях — від винограду до розливу — пройдено в Греції. Ципуро Македонії без анісу має щонайменше 38 % об., з анісом — 42 %. ВООЗ: безпечної дози алкоголю немає.