🥃 Граппа

Граппа — італійський міцний напій, який переганяють із виноградних вичавок, тобто шкірки й насіння, що лишаються після віджиму соку. Назва «Grappa» — географічне зазначення ЄС (PGI-IT-01844), захищене з 13 лютого 2008 року: її можна ставити лише на дистилят вичавок винограду, вирощеного й переробленого в Італії, перегнаний і оброблений на італійських підприємствах. Мінімальна міцність — 37,5 % об.

У праві ЄС граппа належить до категорії 6 регламенту 2019/787 — «дистилят виноградних вичавок». Кожна перегонка відбувається нижче 86 % об., а перша — разом із самими вичавками. Доданий спирт заборонено будь-якого походження, метанолу — не більше 1000 г на гектолітр чистого спирту, а інших летких речовин має бути щонайменше 140 г/гл.

За італійською технічною специфікацією 2016 року переганяють зброджені або напівзброджені вичавки — прямою парою чи з додаванням води в куб; дозволені і безперервні, і періодичні апарати. Можна додати рідкий винний осад, до 25 кг на 100 кг вичавок, але спирт з осаду не може перевищувати 35 % усього спирту, і все це — на тій самій винокурні. Щоденні обсяги вичавок, осаду й дистиляту записують у завірені журнали. Міністерський указ № 5396 від 27 листопада 2008 року ставить до вичавок суворіші вимоги, ніж правила ЄС.

Після перегонки граппу розводять водою в зоні виробництва, охолоджують і фільтрують, щоб прибрати сивушні масла. Цукру можна додати до 20 г/л. Ароматизувати дозволено лише травами чи фруктами за традиційними методами, і їх тоді називають на етикетці; інші ароматизатори й інгредієнти заборонено. Готова граппа прозора й блискуча: безбарвна, з відтінком від трав чи фруктів або бурштинова після дерева.

Витримують граппу в дерев'яній тарі без лаку й покриття, під податковим наглядом і на італійських підприємствах. Слова «vecchia» або «invecchiata» означають щонайменше 12 місяців у дереві, «riserva» або «stravecchia» — від 18 місяців. Карамель для кольору, до 2 %, дозволена лише граппі з витримкою від 12 місяців. Тип бочки — barrique, caratello, tonneau — можна вказати, лише якщо граппа пробула в ній щонайменше половину мінімального строку.

Назву сорту винограду можна додати, якщо інших сортів не більше 15 % ваги; два сорти пишуть у порядку спадання, кожен — від 15 %. Назва вина DOC, DOCG чи IGT дозволена, якщо вичавки з винограду цього вина, але самі абревіатури DOC, DOCG, IGT, DOP чи IGP писати не можна. На етикетці можна вказати й спосіб перегонки — безперервний чи періодичний — і тип куба. Позначок «giovane» чи «aromatica» специфікація не визначає.

Окрім загальної «Grappa», реєстр eAmbrosia містить дев'ять регіональних грапп. Piemontese, di Barolo, lombarda, trentina, friulana, veneta й Südtiroler захищені з 12 червня 1989 року, siciliana — з 2008-го, della Valle d'Aosta — з 2018-го. Зв'язок із місцем специфікація пояснює давньою традицією переганяти свіжі зброджені вичавки за низької міцності, що зберігає їхні аромати.

Чому це важливо для вас. Витримку гарантують лише слова «invecchiata» (12 місяців) і «riserva» (18 місяців). Назва сорту на етикетці означає щонайменше 85 % вичавок цього сорту, а трави чи фрукти в складі мають бути названі. Дистилят вичавок з інших країн граппою не називають. ВООЗ нагадує: безпечної дози алкоголю немає.