🧑‍🤝‍🧑 Іспанці

Іспанці (іспанський народ) — основне населення Іспанії на Піренейському півострові, Балеарських і Канарських островах. Їхні традиції дуже прив'язані до місця: фламенко до Андалусії, живі вежі до Каталонії, Фальяс до Валенсії, сидр до Астурії, хамон до гір і дубових пасовищ-дехес, а ковбаси — до своїх провінцій, від Сеговії до Майорки. Цифри про вино, олію й шинку нижче стосуються всієї країни, а не лише народу.

Фламенко поєднує спів (cante), танець (baile) і гітару (toque). Його серце в Андалусії, а коріння сягає також Мурсії й Естремадури. Співають чоловіки й жінки, зазвичай сидячи, а короткі прості рядки передають горе, радість чи страх. Для багатьох громад це знак ідентичності, тому 2010 року ЮНЕСКО внесла фламенко до свого списку.

Деякі свята буквально тримає громада. Каталонські живі вежі кастельс (у списку ЮНЕСКО з 2010 року) мають від шести до десяти ярусів: унизу дорослі, угорі діти, а основу підпирає кожен охочий. У Валенсії Фальяс (2016) триває з 14 по 19 березня: місцеві майстри ставлять гігантські фігури на теми дня, а наприкінці їх спалюють на знак приходу весни.

За даними OIV, 2025 року Іспанія мала найбільші у світі виноградники, 919 тисяч гектарів, і дала 28,7 млн гектолітрів вина, третій результат у світі; вивезла 19,6 млн. З Андалусії походить херес, який витримують у дубових бочках за системою солера, зокрема амонтільядо, а кава — ігристе вино традиційного методу з чотирьох зон країни. На півночі головний напій інший: в Астурії це натуральний сидр із місцевих сортів яблук, і 2024 року ЮНЕСКО внесла його культуру до списку, бо знання про сади, бродіння й розлив передаються в родинах.

У сезоні 2024/25, за попередніми даними IOC, Іспанія дала 1419 тисяч тонн оливкової олії, близько 40 % світового виробництва, і 533 тисячі тонн столових оливок; серед її сортів — пікуаль, арбекіна й корнікабра. У реєстрі ЄС країна має 32 захищені назви сирів, серед них манчего, кабралес, ідіасабаль і тетілья.

Хамон — сиров'ялений окіст, і закон ділить його на дві родини. Хамон серрано має статус гарантованої традиційної страви ЄС і дозріває щонайменше 210 днів від засолювання. Хамон іберико роблять від свиней, у яких щонайменше половина крові іберійської породи; іберійська свиня — місцева порода з п'ятьма різновидами. Найцінніші тварини з жовтня по березень пасуться в дехесі на жолудях і за понад 60 днів набирають щонайменше 46 кг. Королівський декрет 4/2014 вимагає назву з трьох частин, пломбу на кожному окості й витримку 600 або 730 днів: чорна й червона пломби — для свиней на жолудях, зелена й біла — для відгодівлі кормом. Захищені назви прив'язують хамон до місця: Хабуго (Jabugo) — лише 100 % іберійські свині на жолудях і дозрівання в 31 громаді гір Сьєрра-де-Уельва; Гіхуело — 78 громад Саламанки на висоті близько 1000 м; Лос-Педрочес — дехеси півночі Кордови; Дехеса-де-Естремадура — Касерес і Бадахос. Хамон Теруель і Хамон Тревелес роблять із білих свиней: перший сушать на висоті від 800 м щонайменше 60 тижнів, другий — в Альпухаррі понад 1200 м від 14 до 20 місяців.

Ковбаси в Іспанії теж мають адресу. Чорізо фарбує в червоне паприка (pimentón), і кожен край робить його по-своєму. Чорізо де Кантімпалос із провінції Сеговія в Кастилії перев'язують триколірною ниткою — червоною, чорною й білою, а щонайменше половина паприки в ньому — Pimentón de La Vera; ще 1928 року його везли до Мексики в олії, у бляшанках. Чорізо ріохано з Ріохи буває лише категорії «екстра», з обов'язковим часником і шматком від 200 г. Каталонія обходиться без паприки: Сальчичон де Вік (Llonganissa de Vic) з рівнини Плана-де-Вік приправляють чорним перцем, він дозріває під білим нальотом плісняви й товщий за тонкий Фует. Собрасада де Майорка така м'яка, що її намазують, і буває з місцевої чорної свині; саме слово «sobrasada» відоме з XIV століття. Усі чотири захищені в ЄС як PGI. А Леон в'ялить і коптить яловичину — це Сесина де Леон.

У міцних напоях Іспанія теж регіональна. Наваррський пачаран — терен, настояний на спирті, часто з анісом, від 25 % об.; саму назву «pacharán» у ЄС дають лише напоям з Іспанії. Чинчон з містечка під Мадридом — анісовий напій від 35 до 74 % об. Галісія має кавовий лікер, домашню традицію з XIX століття, і трав'яний лікер на горілці з вичавок; Мальорка — пало, відомий з XVI–XVII століть; Астурія — сидрову горілку; Канари — ронмієль; є й Licor 43.

Різдвяні свята в Іспанії закінчуються 6 січня роскон де Реєс — бубликом-здобою з цукатами, фігуркою й бобом: хто знайде біб, платить за роскон. На святковому столі також турон — нуга з мигдалем і медом; турон де Хіхона й турон де Аліканте захищені в ЄС з 1996 року.

Чому це важливо для вас. Іспанські продукти тісно пов'язані з регіоном, тож на етикетці шукайте назву місця й позначку PDO чи PGI: вона показує, де й за якими правилами зроблено сир, олію, хамон чи ковбасу. На хамоні іберико дивіться ще на колір пломби: слова «pata negra» дозволені лише для чорної, тобто для окосту 100 % іберійської свині на жолудях. Чорізо ріохано й собрасаду з Майорки впізнаєте ще й за пронумерованою контретикеткою контрольної ради.